Про хокей з м'ячем

Такий хокей нам потрібний!
Історія розвитку
Правила гри у рінк-бенді

ТАКИЙ ХОКЕЙ НАМ ПОТРІБНИЙ!

Здійснилося! Саме Дніпропетровськ сьогодні може стати центром одного з перспективних командних видів спорту. Міністерство юстиції зареєструвало Всеукраїнське громадське об’єднання «Українська Федерація хокею з м’ячем та рінк-бенді» (УФХМР), засновники і штаб-квартира якої знаходяться в Дніпропетровську.

Установча конференція УФХМР також відбулась у Дніпропетровську. Представники 12 регіонів країни, взявши активну участь в її роботі, можна сказати, визначили майбутнє цього виду спорту.

Якщо в Україні ця красива гра виглядає екзотичною, то, наприклад, у Росії та Скандинавії хокей з м'ячем (бенді) незвично популярний. Так, в національній першості Російської Федерації беруть участь близько півсотні професійних клубів. У наших сусідів бенді не поступається за популярністю, наприклад, волейболу. Руський хокей, як його ще називають, став воістину однією з найбільших фінансових індустрій, що включає в себе великих спонсорів, букмекерів, чиновників вищих ешелонів, спортивних агентів. Все це – невід'ємна частина Російської ліги хокею з м'ячем.

Не дарма НОК Росії активно просуває включення бенді в програму Зимових олімпійських ігор; важливою перемогою цього виду спорту і Національного олімпійського комітету можна вважати розгляд питання на найвищому рівні про включення хокею з м'ячем як показового виду спорту в програму Білої Олімпіади 2014 року, яка, до речі, і відбудеться в Росії – в Сочі.

Інший приклад – Швеція. В цій країні хокей з м'ячем за популярністю може конкурувати з футболом, цим все сказано. Ці країни і є визнаними лідерами світового бенді, незмінно виграючи міжнародні трофеї на рівні клубів і збірних.

На жаль, в Україні хокей з м'ячем ніколи не був розвинутий, хоча свої команди й були. Після розпаду Союзу руський хокей і зовсім опинився у забутті. Недивно, що на сьогоднішній день багато українських аматорів спорту не уловлюють різниці між бенді – хокеєм на льоду – і хокеєм на траві. У нас немає жодного штучного льодового стадіону, де можна було б тренуватись і проводити змагання різного рівня. Але делегатів конференції ці і інші численні труднощі не бентежать, вони висказали тверду впевненість, що все переборне і проведення національного чемпіонату не за горами.

Люди старшого покоління п'амятають яскраві перемоги збірної Радянського Союзу які, крім одного разу, завжди вигравала світові чемпіонати. Знаменитий красноярський «Єнісей» у 80-і роки був найсильнішим клубом світу.

«Ми віримо, що в нашій багатомільйонній країні знайдеться багато прихильників цього самобутнього виду спорту. Головними цілями нашої федерації є участь збірної України на чемпіонатах світу, а в перспективі – і Олімпійських ігор і популяризація хокею з м'ячем.

Чи втіляться ці цілі у життя, і чи підніметься український прапор ще на одному з великих світових форумів, залежить не тільки від активістів УФХМР, але і від державної і нашої з Вами підтримки», – підсумував Президент федерації хокею з м'ячем України Сергій Бабенко.

Роман Котляр

ХОКЕЙ З М'ЯЧЕМ - СТОЛІТНІЙ НЕЗНАЙОМЕЦЬ

Сто років тому "Петербурзький кружок любителів спорту" організував перше відкрите змагання російських хокеїстів на Північному катку Каменноостровського проспекту. У команді "чорних" і "білих" грали по 7 чоловік. Перемогли "чорні", але за тиждень "білі" узяли реванш. З тих пір 8 березня 1898 року прийнято вважати днем народження хокею з м'ячем в Росії.

У Скандинавії хокей з м'ячем назвали "бенді". Команди тут складалися з 11 гравців. Сама ж гра народилася в Англії в кінці XVIII - початку XIX століть. Перший ігровий клуб заснували в Ноттінгеме в 1865 році, а через двадцять шість років відбувся міжнародний матч між лондонським клубом "Базі ден Бенді" і голландським клубом "Гарлем". Бенді довгий час був єдиною спортивною грою на льоду в Європі. У 1913 році в швейцарському Давосі відбувся перший і єдиний чемпіонат Європи з бенді за участю команд Англії, Бельгії, Німеччини, Італії, Нідерландів, Франції та Швейцарії. Переможцями тоді стали англійці.

З початку минулого століття до Європи все більше почав проникати хокей з шайбою, який у нас назвали "канадським" хокеєм. Для цієї гри споруджували майданчики, будували спеціальні приміщення, з появою ж штучних льодових полів хокей з шайбою став всесезонною грою. А хокей з м'ячем продовжував повністю залежати від капризів погоди - матчі проходили на природному льоду. Щоб продовжити сезон, гравці в бенді стали тренуватися і влаштовувати товариські зустрічі на майданчиках для хокею з шайбою.

До середини 50-х років різновид хокею з м'ячем, що влаштувався на майданчиках для гри з шайбою, стали сприймати самостійним видом спорту. У скандінавських країнах гру назвали рінк-бенді, а у нас - міні-хокей з м'ячем. У листопаді 1958 року на штучному льоду катка "Сокільники" відбувся перший турнір за правилами міні-хокею з м'ячем. Проте великі міжнародні змагання з рінк-бенді не проводили через різночитання в правилах змагань. Лише до сьогодення Міжнародна федерація бенді розробила єдині правила з контролем змагань спеціальним комітетом.

Після впорядкування правил міні-хокей швидко набрав популярність. Особливо їм захоплювалися дівчата, що почали з 1980 року проводити міжнародні змагання. Перший турнір відбувся у шведському місті Еребру за участю збірних Швеції, Фінляндії, Норвегії і Голландії. Далі змагання проходили в норвезькому місті Осло, в голландському Ейндховені, фінському Ювяськюля і в шведських містах Худдінге і Стокгольмі. У всіх турнірах перемагали шведські дівчата. Перший же чемпіонат Європи в Осло з рінк-бенді серед жіночих команд, в березні 1987 року, виграла збірна Фінляндії з рахунком 5:7. Головний внесок у перемогу внесла хокеїстка Ханна Тєєрійоки. Її чоловічі звички, манера тримати ключку, запозичені у хокею з шайбою, недаремно Ханна декілька сезонів ганяла шайбу на льоду, граючи у складі однієї з клубних команд. Тєєрійоки - чемпіонка Фінляндії і Швеції з хокею з м'ячем, чемпіонка Норвегії і Фінляндії з рінк-бенді, чемпіонка Фінляндії з рінк-болу і чемпіонка Норвегії з флорболу. Ще Ханна - чемпіонка Європи з рінк-бенді та хокею з шайбою.

Перші міжнародні зустрічі з рінк-бенді російські хокеїстки провели у березні 1988 року із збірною Норвегії. Через пару років міжнародний турнір з рінк-бенді пройшов за ініціативи заводу "Серп і молот" в палаці спорту "Москвич". Тут силами помірялись російські, фінські, шведські, норвезькі, голландські і канадські клуби. Перемогу здобув клуб "Хасле/Лерен" з Осло на чолі з Ханной Тєєрійоки.

Перший всесоюзний турнір з рінк-бенді серед чоловічих команд відбувся тридцять років тому в Первоуральську. Тут же у 1988 році пройшов турнір, присвячений 90-летию хокею з м'ячем в Росії.

У березні 1994 року відбувся перший чемпіонат світу з рінк-бенді серед чоловіків і жінок в голландському місті Ніймеген. Жіночі команди були вислані з Нідерландів, Швеції, Казахстану, Норвегії і Росії. Чоловічі збірні були від тих же країн, лише замість Казахстану виступала Угорщина. Першим чемпіоном світу стала російська команда, майже повністю складена з гравців катеринбурзького армійського спортивного клубу. У жінок перемогу завоювала шведська команда. За два роки в другому чемпіонаті світу в шведському місті Остерзунд перемогли жіноча і чоловіча збірні Фінляндії.

Рінк-бенді, або міні-хокей з м'ячем, з кожним роком має все більше прихільників в різних країнах і особливо в Нідерландах та Німеччині. З 1980 року турніри проходять в США та Канаді. Вважають, що гра стала розповсюджуватися тому, що не скрізь є великі ковзанки зі штучним льодом. Маленькі ж майданчики можуть обладнатися чи не в кожному селищі, як це зроблено в Швеції. Простота правил і менш дороге, аніж в хокеї з шайбою, спорядження привертають до рінк-бенді молодь. Ще рінк-бенді не допускає силової боротьби, і це дозволяє виступати літнім людям, жінкам і дітям.

І. Іванов, Джерело: Наука и Жизнь

ПРАВИЛА ГРИ У РІНК-БЕНДІ

1. Поле для гри.

а) Розміри поля.
Використовується поле для гри в хокей з шайбою довжиною 45-61 метри та шириною 26-30 метрів.

б) Розмітка поля.
Поле розмічається відповідно до правил гри в хокей з шайбою. Додатково проводиться наступна розмітка:
Через кола кінцевого вкидання проводиться лінія, що паралельна лінії воріт від борту до борту. Площа, що утворюється між лінією воріт та пунктирною лінією, має назву "штрафний майданчик".
Точки перетину пунктирної лінії з кругами кінцевого вкидання є точками вільного удару.

Ворота. Посередині лінії воріт встановлюються звичайні хокейні ворота для хокею з шайбою (висота - 122 см, ширина - 183 см)

2. Інвентар та форма.

Інвентар та форма повинні відповідати правилам гри в хокей з м'ячем.

3. Гравці.

Кожна команда грає у складі шести гравців, зокрема одного воротаря. Кожна команда має право протягом гри проводити необмежене число замін зі складу не більше 17 чоловік, занесених в протокол змагань. Заміна гравців під час зупинки гри заборонена. За це порушення команда карається видаленням на 3 хвилини, за винятком випадків, коли забито гол, відбувається видалення гравця або пробивається булліт. Гравець, що змінюється, повинен покинути поле раніше, аніж увійде до гри замінюючий його гравець. Заміна воротаря можлива тільки під час зупинки гри з дозволу судді в полі. Будь-який з гравців команди може під час гри замінити воротаря, попередньо сповістивши про це суддю в полі. Без воротаря грати не можна.

Гравець, видалений з поля суддею на якийсь час, не може бути змінений іншим гравцем, за винятком випадків, викладених в п.10 цих правил. Якщо з поля видалено воротаря, то його час відбуває будь-який з гравців команди, внесений до протоколу матчу, а команда продовжує гру в меншості. Якщо воротар вилучається до кінця гри, то після закінчення 10 хвилин команда грає у повному складі.

Тимчасово вилучений гравець може увійти до гри після відбуття покарання з дозволу судді-секретаря або судді в полі.

Запасні гравці та представники команд повинні знаходитися на лавах, встановлених уздовж поля із зовнішнього боку бічного борту.

4. Судді.

Змагання обслуговуються суддівською колегією у складі 2-х суддів в полі і суддівською бригадою з 2-х чоловік:суддя-секретар, суддя-інформатор.

Права і обов'язки суддівського апарату визначаються правилами гри в хокей з м'ячем. Під час змагань повинен бути черговий лікар.

5. Тривалість гри.

Гра між чоловічими командами і командами хлопців 17-18 років продовжується 90 хвилин, між командами хлопців 15-16 років — 70 хвилин, між командами хлопчиків 13-14 років — 60 хвилин. Час гри поділяється на дві рівні частини з перервою 10 хвилин. Якщо тривалість гри складає 70 хвилин та менше, то видалення складають замість 10 хвилин — 5 хвилин, 5 хвилин — 4 хвилини, 3 хвилин — 2 хвилини.

6. Початок гри.

Початковий удар, а також розіграш спірного м'яча проводиться відповідно до правил гри в хокей з м'ячем.

Якщо у момент зупинки гри м'яч знаходився в межах штрафного майданчику або за лінією воріт, тоді спірний м'яч призначається у найближчій точці вільного удару.

7. М'яч у грі та м'яч поза грою.

М'яч вважається поза грою, коли:
а) коли він повністю вийшов за межі поля;
б) коли гру зупинено суддями на полі;
в) якщо під час гри вечірньої пори м'яч піднімається вище за підвісну електроарматуру або потрапляє в неї;
г) коли м'яч потрапив на сітку воріт або пройшов у ворота із задньої або бічної сторони.

Протягом решти часу м'яч вважається в грі, включаючи також і наступні випадки:
а) коли м'яч доторкається судді на полі;
б) коли гравці припинили гру, припускаючи, що відбулося порушення правил та судді зупиняють гру.

Дозволяється грати м'ячем за лінією воріт.

8. Результат гри.

При визначенні взяття воріт судді в полі повинні керуватися правилами гри в хокей з м'ячем.

9. Положення «поза грою».

У хокеї з м'ячем положення «поза грою» немає.

10. Правила гри для польових гравців.

Гравцям на полі не дозволяється:
а) затримувати суперника або його ключку руками або ключкою;
б) штовхати суперника руками, ногами, тулубом;
в) кидати ключку або рукавичку в супротивника або м'яч;
г) ловити, зупиняти і затримувати м'яч руками;
д) грати грубо і небезпечно, намагатися ударити супротивника ключкою, ковзаном;
е) грати або зупиняти ключкою м'яч, що летить вище за плече;
ж) наносити удари, штовхати або зупиняти м'яч лежачи, сидячи або стоячи на колінах;
з) проносити м'яч тулубом;
і) грати м'яч ногами, тулубом повторно (у два торкання).

Примітка: дозволяється, не відриваючи ковзан від льоду, передавати м'яч ногою, тулубом в одне торкання партнерові або підігравати собі на ключку і навпаки — ключкою до ноги, тулуба.

За перераховані порушення на гравця повинне бути накладене покарання відповідно до правил гри в хокей з м'ячем. На гравця повинне бути накладене покарання, якщо він:
а) навмисно зрушить ворота з місця, щоб запобігти їх узяттю;
б) навмисно притисне м'яч ключкою або ковзаном до борту, в цьому випадку призначається вільний удар.

Видалення гравців проводиться суддями на 3 або 5 хвилин, залежно від характеру порушення.

Якщо гравець вилучається в даній зустрічі утретє, то він автоматично вилучається до кінця гри, а замість нього після часу, на який він був вилучений, виходить інший гравець.

11. Правила гри воротаря.

Воротар грає без ключки. Він має право ловити м'яч, відбивати, кидати, але кидати так, що б він торкнувся борту або гравця в межах своєї половини поля. Воротареві не дозволяється штовхати і затримувати руками суперника і його ключку, а також грати небезпечно. Воротар має право грати руками в межах своєї штрафної площі і за воротами. За виключенням: коли пас був відданий гравцем своєї команди (ключкою або ногою) навмисно.

За дане порушення поза воротами призначається вільний удар з кута поля. За допущені порушення під час гри воротар карається відповідно до правил гри в хокей з м'ячем. (За порушення правил за лінією воріт призначається вільний удар з кута поля).

На воротаря також повинно бути накладене покарання, якщо він навмисно зрушить ворота, щоб запобігти їх взяттю. В цьому випадку воротар карається 3-хвилинним штрафом та буллітом.

12. Вільний удар.

При виконанні вільного удару жоден з гравців команди суперника не може знаходитися ближче 5 метрів до м'яча до моменту удару. Вільний удар проводиться з місця порушення правил гри, за виключенням:
а) коли вільний удар був призначений на користь нападаючої команди усередині штрафної площі. В цьому випадку вільний удар проводиться з точок вільного удару;
б) коли вільний удар призначений за лінією воріт на користь нападаючої команди, в цьому випадку вільний удар проводиться з точки лінії воріт, розташованої в одному метрі від бічного борту.

У такому ж порядку виконується вільний удар (замість кутового), якщо м'яч вийшов за лицевий борт від гравця команди, що захищалася.

13. Штрафний удар.

Булліт виконують наступними чином: гравець за свистком судді стартує від червоної лінії, всі гравці стартують від синьої лінії зони команди, що пробиває булліт після того, як м'яч доторкнеться до гравця, що проводить удар. Гравець, що виконує удар, може провести один кидок по воротах. Згодом він може торкнутися м'яча тільки після того, як до м'яча доторкнеться будь-який з гравців, що бере участь в грі. Якщо м'яч, відбитий воротарем, зачепив ворота або відскочив від борту, захисної сітки за воротами — гра продовжується. Розігрувати булліт забороняється.

При виконанні післяматчевих буллітів переслідування пробиваючого булліт заборонене, післяматчеві булліти складаються з 5-ти кидків.

Виконання булліта вважається закінченим, коли гравець провів кидок.

Узяття воріт не зараховується, якщо гравець, що проводить удар, перетне лінію воріт з м'ячем, в будь-якому місці від борту до борту.

14. Введення м'яча в гру від воріт.

Введення м'яча в гру від воріт призначається, якщо м'яч вийшов за лицевий борт від гравця нападаючої команди. М'яч вводиться в гру наступним чином: воротар, отримавши м'яч від судді в полі, вводить його в гру шляхом вкидання в полі. До кидка воротар має право володіти м'ячем не більше 5 секунд і рухатися з ним в межах своєї штрафної площі.

Булліт.
Якщо порушення правил відбулося в штрафній площі і пов'язано з взяттям воріт, призначається булліт, а гравець, що порушив правила, вилучається на 3 або 5 хвилин, залежно від характеру порушення.

Видалення.
Якщо гравець вилучається на 3 хвилини, то після пропущеного м'яча у ворота його команди, він вступає в гру (після булліту діє таке ж правило).
Якщо гравець вилучається на 5 хвилин, то після пропущеного м'яча у ворота його команди, він продовжує відбувати покарання, а замість нього в гру вступає будь-який гравець (після булліту діє таке ж правило).
Якщо видалення обопільне, то гравці відбувають покарання повністю, забитий м'яч не грає ролі.

Доповнення.
Команди мають право протягом гри взяти одну 30-секундну перерву, що регламентується наступним чином:
- тренер команди повідомляє судді-секретареві про те, що бере 30-секундну перерву, а суддя-секретар сповіщає про це найближчого суддю в полі;
- при першій ж зупинці гри судді в полі зупиняють час і надають право команді на перерву;
- час видалених гравців на час 30 сек. перерви зупиняється;
- після закінчення 30-секундної перерви судді в полі по свистку продовжують гру з того місця, де була зупинка гри, запускаючи секундомір;
- 30-секундна перерва в рахунок основного часу не іде.

Перелік видалень в міні-хокеї з м'ячем.

Видалення на 3 хвилини:

Видалення на 5 хвилин:

Видалення до кінця гри:

Джерело: Сибскана   Переклад: Пелих Р.